Купання Шуги

Дата публікації 10.04.2017 | Автор Павло Васянович

       В сімейному нашому котячому рейтингу Шуга займала, мабуть, останнє місце. Маленька, сіра й невиразна. Шугана. Тому й Шуга.
       Був у неї братик Шугастик, такий же сірий і гладкошерстий, тільки котик. Разом гралися, сиділи під сонечком на підвіконні й спали на канапі. Але Шугастика взяла жіночка з Бучі. Була вона вся в сірому й сумочку мала сіру й котика підібрала собі такого ж сірого. А Шугу ніхто не брав, скільки не виносили. Так і залишилася з нами. Продовження →

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: | Прокоментуй!

Зміїв вал — 2

Дата публікації 29.09.2016 | Автор Павло Васянович
     Здалося, що Зміїв вал приховував себе від сторонніх очей. Непримітно відгалуджувався від посадки й спрямовувався в поле. 
     Подалі від асфальтованих доріг... від котеджів за гранітними парканами… — тягнувся віддаленими горішніми лугами між селами, що скупчилися в долинах невеличких річок, — серед тиші й спокою. Лише зорані й скошені поля з обох боків, смуги посадок… клаптики лісів… — й небо вгорі. Й висока трава на схилах, й поодинокі деревця на пологому гребені. 
     З Федором Макаровичем поговорили трохи. Продовження →
Опубліковано в категорії: Історія, Вибрана історія, Змієві вали | Позначки: , , | Прокоментуй!

Зміїв вал — 1

Дата публікації 28.09.2016 | Автор Павло Васянович
       Колюче сонце серед пронизливо-блакитного неба й сонна сільська вулиця, вимощена бру-бру-бруківкою, — не видно нікого й не чутно. Тільки важко рипить на вибоїнах мій велосипед.
     Запримітив попереду молоду жінку з дитиною.
     — Скажіть будь-ласка, де тут у вас Зміїв вал? — звертаюся до неї.
     Молодиця дивиться на мене очима широкими й аж наче наляканими. Відтак губи витягуються в посмішці.
     — Зміїний вал?.. Продовження →
Опубліковано в категорії: Історія, Вибрана історія, Змієві вали | Позначки: , | 4 коментарі

Голос трави

Дата публікації 19.06.2016 | Автор Павло Васянович

ромашки-2     Стрекотіння колес велосипеда й жорстке сонце за деревами збоку, — й видовжені рухливі тіні на сірому тлі асфальта. Широка й пряма смуги дороги, що поволі звуджується й зникає за поворо-том, — пригальмувати, — й ув темний розрив між деревами — по-вер-нути, — й, учепившись руками в кермо, спрямуватися в прохолодно-темну глибину.
     Дони-и-изу й догори-и, там канавка, — тримайся! — й по горба-ба-баках… по траві… — й вирулити на колію.
     Й прямо.
     Й перевести подих, відчуваючи погідливо-гумове ручок й непоступливо-стальне керма, — й помірним р-рипом натискувати й натискувати на педалі. Продовження →

Опубліковано в категорії: Життя, Природа | Позначки: , , , | 5 коментарів

Подруга з-за кордону

Дата публікації 09.12.2015 | Автор Павло Васянович

Париж 14       До дружини приїжджала подруга, яка вийшла заміж у Канаду. Летіла з пересадкою в Амстердамі. Дружина хвилювалася, що могли бути ускладнення через теракти в Парижі.
       Але нічого такого вона й не помітила. Патрулів якихось з собаками… — в аеропорту, розповідала, повсюди негри з арабами, як завжди. На тиждень-другий заїхала у Францію до знайомих-родичів чоловіка. Бідкалася, що відтоптала ноги в Луврі. Привезла справжньої діжонської гірчиці.
       На нас дивилася очима великими й трохи дикуватими. Продовження →

Опубліковано в категорії: Життя, Політика | Позначки: , , | 1 коментар

Жабомишедрачка

Дата публікації 15.11.2015 | Автор Павло Васянович

жаба їсть мишу       Сиджу в себе за комп’ютером й чую, як позаду щось шкребеться. Миша, думаю, — але гучно так шкре-шкребеться, — ну, думаю, не інакше, як щур. Десь за кріслом… біля пічки… — й раптом я втямлюю, що повинен побачити те, що шкребеться, якщо гляну за крісло. На якусь мить стримую себе, потім рвучко стаю на ноги, на ходу розвертаючись, упираюся долонями в бильце, зазираю за крісло — й бачу здоровенну зелену жабу.
       Жабисько без поспіху заклигує під пічку, де в темряві мирно догнивають минулорічні гарбузи.
       Переводжу подих. Продовження →

Опубліковано в категорії: Особисте, Тварини | Позначки: , , | Прокоментуй!

Град над річкою

Дата публікації 31.08.2015 | Автор Павло Васянович

OLYMPUS DIGITAL CAMERA     У дитинстві улюбленим нашим місцем на ставку, який називають Немішаївським або Технікумівсь-ким, був острівець навпроти виви-щеного мису з боку технікума. Там ми ловили рибу або ж просто відпочивали. Рибінспектор на прізвище Розумний, який об’їджав ставок на мотоциклі з коляскою й ганяв хлопчаків, що вудили рибу, не завжди мав бажання знімати штани й переправлятися на острівець, а коли таке бажання в нього й виникало, ми встигали сховати вудки й рибу.
     Здебільшого ми просто купалися, засмагали й грали в шахи чи в карти. Хто програвав, повинен був перепливти ставок до мису й назад. Довкруг здіймалися дерева, сонячне світло мерехтіло в хвилях на воді…
     Хлопчиком я був мрійливим, астрономією цікавився й історією.
     Бувало, сидячи над водою й розглядаючи дерева на протилежному березі, я розмірковував: цікаво, а що було на цьому місці, приміром, тисячу або ж дві тисячі років тому? Уява малювала струмок у непролазних хащах, серед яких бродять дикі звірі…
     Зараз я переконаний: ні тисячу, ні навіть дві тисячі років тому ніяких «непролазних хащів» тут не було. Продовження →

Опубліковано в категорії: Історія, Вибрана історія | Позначки: , , , | Прокоментуй!

Зміїв вал під Макаровим

Дата публікації 06.08.2015 | Автор Павло Васянович

вал 1     Невідомо, яке відношення Яків Свердлов мав до вулиці в селі Фасівочка під Макаровим. Зате відомо, яке відношення до неї мають Змієві вали.
     Звичайна сілька вулиця, довга-предовга, — спершу асфальтована, потім з якимось «твердим» покриттям — щебенем чи битим асфальтом, — цегляними будинками з «ламаними» стріхами в зелені садів, привідкритими воротами гаражів, де звично кучкуються чоловіки, — бабусями на лавочках, з якими неодмінно треба привітатися, щоб косо на тебе не поглядали.
     Натискую на п-педалі велосип-педа, впершись руками в кермо, й позираю наліво, на обочину вулиці Свердлова, й далі за паркани. Намагаюся віднайти якісь вивищення… горбики… — та нічого такого. Звичайні сільські подвір’я: трава, заклопотані кури, спрокволі й водночас пильні собаки…
     Цю вулицю колись проклали самому по Змієвому валу. Продовження →

Опубліковано в категорії: Історія, Вибрана історія, Змієві вали | Позначки: | 4 коментарі

Пікнік на узбіччі

Дата публікації 14.04.2015 | Автор Павло Васянович

 DSCN2608-к    Після Великодня завітали на наше місце під горбами в лісі. Як було з усього видно, на свята там погуляли.
     Охололе темне огнище було понавтикане кількома десятками недопалків, причому, лише двох марок — ядуче-червоними фільтрами «Прилук» і тоненькими білого «Кемела». Під столиком валялася порожня пляшка з-під десертного вина. Поодинокі кущики квітки сон, які ми виявили на горбах минулого разу, були вирізані. Й територія в радіусі кількох метрів була всіяна великими блискучими кружальцями конфетті. За десяток же метрів під деревом валялася розірвана упаковка з-під презервативів.
     Одне слово, зрозуміло.
     Довкруг було спокійно й тихо, — на схилах пагорбів здіймалися в небо стрімкими жовтавими стволами сосни. Продовження →

Опубліковано в категорії: Життя, Природа | Позначки: | Прокоментуй!

Струмок у лісі ранньої весни

Дата публікації 27.03.2015 | Автор Павло Васянович

Ліс-14     Дзюркотить вода й пахне прілим листям, — й доносяться час від часу пронизливі крики чорного дятла, — струмок живе своїм життя, широкими меандрами поволі долає низину лісу — що влітку, що взимку, що ранньої весни, — й глибоко йому до того байдуже, чи бачить хтось з людей, як він тече, чи ні.
     Чи в курсі люди, які вважають себе господарями цього лісу й цієї планети, — що знає й що приховує ця земля.
 Продовження →

Опубліковано в категорії: Природа | Прокоментуй!

Приблудна сіра кішка

Дата публікації 09.03.2015 | Автор Павло Васянович

     Наприкінці зими якось, увечері, повертався з дочкою додому. Сніг уже розтанув. На вулиці було понуро й слякітно, — й над асфальтом, освітленим ліхтарями, нависали темні крони дерев.
     Раптом звідкись знизу-збоку долинув нявкіт.
     — Ой, киця! — вигукнула дочка.
     У затемненому просторі під деревами й парканом зблиснули очі. Й за мить на світло вибігла пухнаста сіра кішка з чахлим хвостом.
     Дочка потягнулася до неї руками, — й це був момент непоправний. Продовження →

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: , | Прокоментуй!

Переможений Путін

Дата публікації 07.03.2015 | Автор Павло Васянович

Путін2     Кидаю курити й продовжую в будинку ремонт.
     Вірніше, кинув курити ще раніше, — зараз кидаю жувати нікотинові жвачки, за допомогою яких й кинув курити. Кинути жувати жвачки, напевне, ще важче, ніж кинути курити — залежність тривка й липуча, як і сама жвачка, зараза, — через три-чотири години бере за горло й вимагає чер-чер-чергову пайку. Від жувачок в голові муторно, думки не в’яжуться й нічого не пишеться.
     Тож вирішив поки що викласти підлогу осб-плитами. Цю роботу слід було зробити ще три-чотири роки тому, коли поштукатурив у вітальні стелю-стіни й поклеїв шпалери. Тоді ж прикупив і плити. Однак з підлогою не склалося й плити втихомирилися в кладовці, як тільки не потрухлявіли — невідомо.
     — Путін переміг!
     Це діти поруч граються. Продовження →

Опубліковано в категорії: Діти, Особисте | Прокоментуй!