Сезон серіалу

       Ближче до другого туру виборів виникло відчуття іреальності. Здалося, що потрапив в якийсь інший, паралельний світ, в якому не діє логіка світу, в якому живу.
       Не можуть же люди й справді проголосувати за героя телесеріалу.
Дорослі ж начебто люди, притомні. Мають же розуміти, що актор є актор — йому принесли написаний кимось сценарій, він вивчив роль, режисер розтлумачив, як треба зіграти, — він і зіграв. Актор Зеленський — то не є президент Голобородько. Ці ж люди не вважають, що Ленін на екрані — то справдешній Ленін. Актор Щукін навчився ходити як Ленін, картавити як Ленін, брати пальцями за жилетку як Ленін, але правити рукопис книги «Детская болезнь левизны в коммунизме» аж ніяк не зміг би. Й Фріц Діц, який грав Гітлера, — то не Гітлер. Ніхто й не думає навішувати на нього відповідальність за злочини нацизму. Продовження

Опубліковано в категорії: Вибори, Політика | Прокоментуй!

Ціна України

       Якось був натрапив на Віоліті на лот з золотою чешуйкою — «золотим в чверть угорського» московського царя Олексія Михайловича. Маленька монетка, менша за нинішні десять копійок, вагою 0,8 грама, неправильної форми й незугарна. Виготовлялися такі чешуйки за «проволочною технологією» — золоту проволоку різали на шматочки, які затискували в штемпелі й згори вдаряли ковадлом. Розмір штемпеля перевищував розмір заготовок, тому зображення поміщалася частково.
        Але раритет. На аукціоні пішла за 177 тисяч 600 гривень.      Продовження

Опубліковано в категорії: Історія, Політика | Прокоментуй!

Купання Шуги

       В сімейному нашому котячому рейтингу Шуга займала, мабуть, останнє місце. Маленька, сіра й невиразна. Шугана. Тому й Шуга.
       Був у неї братик Шугастик, такий же сірий і гладкошерстий, тільки котик. Разом гралися, сиділи під сонечком на підвіконні й спали на канапі. Але Шугастика взяла жіночка з Бучі. Була вона вся в сірому й сумочку мала сіру й котика підібрала собі такого ж сірого. А Шугу ніхто не брав, скільки не виносили. Так і залишилася з нами. Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: | Прокоментуй!

Подруга з-за кордону

Париж 14       До дружини приїжджала подруга, яка вийшла заміж у Канаду. Летіла з пересадкою в Амстердамі. Дружина хвилювалася, що могли бути ускладнення через теракти в Парижі.
       Але нічого такого вона й не помітила. Патрулів якихось з собаками… — в аеропорту, розповідала, повсюди негри з арабами, як завжди. На тиждень-другий заїхала у Францію до знайомих-родичів чоловіка. Бідкалася, що відтоптала ноги в Луврі. Привезла справжньої діжонської гірчиці.
       На нас дивилася очима великими й трохи дикуватими. Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Політика | Позначки: , , | 1 коментар

Жабомишедрачка

жаба їсть мишу       Сиджу в себе за комп’ютером й чую, як позаду щось шкребеться. Миша, думаю, — але гучно так шкре-шкребеться, — ну, думаю, не інакше, як щур. Десь за кріслом… біля пічки… — й раптом я втямлюю, що повинен побачити те, що шкребеться, якщо гляну за крісло. На якусь мить стримую себе, потім рвучко стаю на ноги, на ходу розвертаючись, упираюся долонями в бильце, зазираю за крісло — й бачу здоровенну зелену жабу.
       Жабисько без поспіху заклигує під пічку, де в темряві мирно догнивають минулорічні гарбузи.
       Переводжу подих. Продовження

Опубліковано в категорії: Особисте, Тварини | Позначки: , , | Прокоментуй!

Пікнік на узбіччі

 DSCN2608-к    Після Великодня завітали на наше місце під горбами в лісі. Як було з усього видно, на свята там погуляли.
     Охололе темне огнище було понавтикане кількома десятками недопалків, причому, лише двох марок — ядуче-червоними фільтрами «Прилук» і тоненькими білого «Кемела». Під столиком валялася порожня пляшка з-під десертного вина. Поодинокі кущики квітки сон, які ми виявили на горбах минулого разу, були вирізані. Й територія в радіусі кількох метрів була всіяна великими блискучими кружальцями конфетті. За десяток же метрів під деревом валялася розірвана упаковка з-під презервативів.
     Одне слово, зрозуміло.
     Довкруг було спокійно й тихо, — на схилах пагорбів здіймалися в небо стрімкими жовтавими стволами сосни. Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Природа | Позначки: | Прокоментуй!

Струмок у лісі ранньої весни

Ліс-14     Дзюркотить вода й пахне прілим листям, — й доносяться час від часу пронизливі крики чорного дятла, — струмок живе своїм життя, широкими меандрами поволі долає низину лісу — що влітку, що взимку, що ранньої весни, — й глибоко йому до того байдуже, чи бачить хтось з людей, як він тече, чи ні.
     Чи в курсі люди, які вважають себе господарями цього лісу й цієї планети, — що знає й що приховує ця земля.
Продовження

Опубліковано в категорії: Природа | Прокоментуй!

Приблудна сіра кішка

     Наприкінці зими якось, увечері, повертався з дочкою додому. Сніг уже розтанув. На вулиці було понуро й слякітно, — й над асфальтом, освітленим ліхтарями, нависали темні крони дерев.
     Раптом звідкись знизу-збоку долинув нявкіт.
     — Ой, киця! — вигукнула дочка.
     У затемненому просторі під деревами й парканом зблиснули очі. Й за мить на світло вибігла пухнаста сіра кішка з чахлим хвостом.
     Дочка потягнулася до неї руками, — й це був момент непоправний. Продовження

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: , | Прокоментуй!

Весна в яру

Весна     На вулиці — весна. Пахне смертю.
     Свіжий вітер з-над асфальту — порожні пластикові пляшки й целофанові пакетики серед вижохлої трави, — й темні стовбури дерев на схилі яру.
     Поволі спускаюся донизу сходами алейки.
     Прохолодно-вологе металеве бильце долонею — промерзла й відтала земля внизу й збоку, — й грудки почорнілого снігу з іншого боку на схилі. Брудні й пошарпані прямокутники цементних брил під ногами.
     Й подихом свіжого повітря — вітер над бруківкою на Інститутській, щити й каски, — короткі лункі постріли, як удари батога, — й запах смерті довкруг.
     Й іншим подихом — усе звіявся, наче й не було.
     Мертве сіре листя на схилі яру, з-під якого вже пробиваються тендітні паростки зеленої трави.

Опубліковано в категорії: Майдан, Особисте | Позначки: , | Прокоментуй!

Зимові спогади про літо

озеро-3     Що хочеться згадати про минулий рік?
     Чимало чого було... — але в першу чергу чомусь пригадується, як з дітьми на велосипедах їздили в Ворзель на озеро.
      У липні-серпні було тривожно й непевно. Але літо минало, а діти так і не побували на морі, тож я подбав про те, щоби хоч на озеро поїздити. Ну й поїздили. Спершу разів з п’ять з дочкою, потім двічі з дружиною й дочкою, потім разів зо три з сином, ну й потім з дружиною, дочкою й сином, — одне слово, кому-кому, а мені відпустка трапилася. Прям таки курорт. Не війна. Продовження

Опубліковано в категорії: Діти, Природа, Сім'я | Позначки: , , | Прокоментуй!

Живлення моєї батареї

барея-2     Почуваю себе ноутбуком, у якому вийшов заряд батареї.
     Зробив першу частину роману, зачепився за другу, — й сьогодні зранку моя операційна система в примусовому порядку перевела мене в сплячий режим.
     Ну, не такий уже й «сплячий», — ходжу прибираю в прибудові, розтоплюю пічку, слухаю музику... Сходив у магазин, купив мішок гіпсової замазки. Треба вже якось ремонт у будинку... доводити до кінця... потроху...
     Моє комп’ютерне залізо вже не так справно працює, як раніше, — процесор перегрівається й дає збої, оперативна пам’ять зависає час від часу, — хард-диск, перевантажений усіляким непотребом, лунко клацає, — а монітор уже не такий яскравий і виразний, як раніше. Продовження

Опубліковано в категорії: Особисте | 2 коментарі

Про достовірність аналітики, яку подають на стіл президенту Путіну

Праапор на вежі в АП     Напевне, Путін пишається операцією в Іловайську й тим, що він, колишній ґебіст-оперативник (а колишніх ґебістів, як відомо, не буває), забезпечив виконання однієї з її ключових ланок.
     Першими ланками було втягування українських військових частин (перш за все добровольчих батальйонів) в Іловайськ і втримування їх там. Ці ланки були здійснені агентами ФСБ в Генштабі української армії й на різних рівнях командування. Продовження

Опубліковано в категорії: Історія, Війна, Політика | Прокоментуй!