Нотатник

Українські роки

Дата публікації 26.09.2020 | Автор Павло Васянович

Качнув був цьогорічний британський міні-серіал Years and Years (Роки).
Подивився хвилин двадцять першої серії. Щось таке, фантастика — не фантастика, футурологічний екскурс від 2019-го й на наступні років п’ятнадцять-двадцять.
У центрі сюжету британська жінка-політик, я так зрозумів, майбутній прем’єр-міністр. Відверта, епатажна, цинічна навіть, — мовляв, на Ізраїль з Палестиною їй насрати, й таке інше. Перші вибори в парламент програла, далі, мабуть, надолужить. Продовження →

Опубліковано в категорії: Війна, Політика | Позначки: майбутнє, серіали | Прокоментуй!

Пилова буря

Дата публікації 17.04.2020 | Автор Павло Васянович

Біле небо й червоне кружальце сонця в рожевому сяйві, й випрасувані зимові штани з курткою на мотузці — туди-сюди на жорсткому вітрі. Повітря ріже очі й, узагалі, якийсь довкруг негаразд.
На вулиці майже всі в масочках, швидко перебігають туди-сюди й визирають зашуганими очима. Коронавірус, як чорт, — ніхто не бачив, але всі бояться.
Сильний запах гару надвечір. Кажуть, горить чорнобильська зона. Продовження →

Опубліковано в категорії: Нумізматика | Позначки: Коронавірус | Прокоментуй!

Невеселі часи

Дата публікації 05.12.2019 | Автор Павло Васянович

Вмикав телевізор, бачив Славу Вакарчука. Підстриженого, в костюмі… — в кулуарах Верховної Ради прояснював позицію фракції з приводу голосування за Постанову про продовження дії Закону про особливий статус Донбасу.
Виглядав як заправський політик і говорив як заправський політик. Що тільки картавив як завше. Так і вчувалися інтонації знайомих пісень.
«Гівняні, браття, часи настали…»
Ну, в смислі, «веселі», але такими часи були за Ющенка президента, в епоху протистояння Тимошенко з Порошенком і двохмісячних коаліціад. А нинішні часи аж ніяк веселими не назвеш. Що є дивним. Клоун при владі, а часи невеселі.
Продовження →

Опубліковано в категорії: Політика | Позначки: відео, Зеленський | Прокоментуй!

Цирк на дроті

Дата публікації 02.05.2019 | Автор Павло Васянович

Ближче до другого туру виборів виникло відчуття іреальності. Здалося, що потрапив в якийсь інший, паралельний світ, в якому не діє логіка світу, в якому живу.
Не можуть же люди й справді проголосувати за героя телесеріалу.
Дорослі ж начебто люди, притомні. Мають же розуміти, що актор є актор — йому принесли написаний кимось сценарій, він вивчив роль, режисер розтлумачив, як треба зіграти, — він і зіграв. Продовження →

Опубліковано в категорії: Вибори, Політика | Позначки: Зеленський | Прокоментуй!

Ціна України

Дата публікації 07.04.2019 | Автор Павло Васянович

Якось був натрапив на Віоліті на лот з золотою чешуйкою — «золотим в чверть угорського» московського царя Олексія Михайловича. Маленька монетка, менша за нинішні десять копійок, вагою 0,8 грама, неправильної форми й незугарна. Виготовлялися такі чешуйки за «проволочною технологією» — золоту проволоку різали на шматочки, які затискували в штемпелі й згори вдаряли ковадлом. Розмір штемпеля перевищував розмір заготовок, тому зображення поміщалася частково.
Але раритет. На аукціоні пішла за 177 тисяч 600 гривень. Продовження →

Опубліковано в категорії: Історія, Політика | Прокоментуй!

Купання Шуги

Дата публікації 10.04.2017 | Автор Павло Васянович

В сімейному нашому котячому рейтингу Шуга займала, мабуть, останнє місце. Маленька, сіра й невиразна. Шугана. Тому й Шуга.
Був у неї братик Шугастик, такий же сірий і гладкошерстий, тільки котик. Разом гралися, сиділи під сонечком на підвіконні й спали на канапі. Але Шугастика взяла жіночка з Бучі. Була вона вся в сірому й сумочку мала сіру й котика підібрала собі такого ж сірого. А Шугу ніхто не брав, скільки не виносили. Так і залишилася з нами. Продовження →

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: Коти. Котячі історії | Прокоментуй!

Подруга з-за кордону

Дата публікації 09.12.2015 | Автор Павло Васянович

До дружини приїжджала подруга, яка вийшла заміж у Канаду. Летіла з пересадкою в Амстердамі. Дружина хвилювалася, що могли бути ускладнення через теракти в Парижі.
Але нічого такого вона й не помітила. Патрулів якихось з собаками… — в аеропорту, розповідала, повсюди негри з арабами, як завжди. На тиждень-другий заїхала у Францію до знайомих-родичів чоловіка. Бідкалася, що відтоптала ноги в Луврі. Привезла справжньої діжонської гірчиці.
На нас дивилася очима великими й трохи дикуватими. Продовження →

Опубліковано в категорії: Життя, Політика | Позначки: Європа, війна, українці | 1 коментар

Жабомишедрачка

Дата публікації 15.11.2015 | Автор Павло Васянович

Сиджу в себе за комп’ютером й чую, як позаду щось шкребеться. Миша, думаю, — але гучно так шкре-шкребеться, — ну, думаю, не інакше, як щур. Десь за кріслом… біля пічки… — й раптом я втямлюю, що повинен побачити те, що шкребеться, якщо гляну за крісло. На якусь мить стримую себе, потім рвучко стаю на ноги, на ходу розвертаючись, упираюся долонями в бильце, зазираю за крісло — й бачу здоровенну зелену жабу.
Жабисько без поспіху заклигує під пічку, де в темряві мирно догнивають минулорічні гарбузи.
Переводжу подих. Продовження →

Опубліковано в категорії: Особисте, Тварини | Позначки: жаби, коти, прибудова | Прокоментуй!

Пікнік на узбіччі

Дата публікації 14.04.2015 | Автор Павло Васянович

Після Великодня завітали на наше місце під горбами в лісі. Як було з усього видно, на свята там погуляли.
Охололе темне огнище було понавтикане кількома десятками недопалків, причому, лише двох марок — ядуче-червоними фільтрами «Прилук» і тоненькими білого «Кемела». Під столиком валялася порожня пляшка з-під десертного вина. Поодинокі кущики квітки сон, які ми виявили на горбах минулого разу, були вирізані. Й територія в радіусі кількох метрів була всіяна великими блискучими кружальцями конфетті. За десяток же метрів під деревом валялася розірвана упаковка з-під презервативів.
Одне слово, зрозуміло.
Довкруг було спокійно й тихо, — на схилах пагорбів здіймалися в небо стрімкими жовтавими стволами сосни. Продовження →

Опубліковано в категорії: Життя, Природа | Позначки: екологія. ліс | Прокоментуй!

Струмок у лісі ранньої весни

Дата публікації 27.03.2015 | Автор Павло Васянович

Ліс-14 Дзюркотить вода й пахне прілим листям, — й доносяться час від часу пронизливі крики чорного дятла, — струмок живе своїм життя, широкими меандрами поволі долає низину лісу — що влітку, що взимку, що ранньої весни, — й глибоко йому до того байдуже, чи бачить хтось з людей, як він тече, чи ні.
Чи в курсі люди, які вважають себе господарями цього лісу й цієї планети, — що знає й що приховує ця земля.
Продовження →

Опубліковано в категорії: Природа | Прокоментуй!

Приблудна сіра кішка

Дата публікації 09.03.2015 | Автор Павло Васянович

Наприкінці зими якось, увечері, повертався з дочкою додому. Сніг уже розтанув. На вулиці було понуро й слякітно, — й над асфальтом, освітленим ліхтарями, нависали темні крони дерев.
Раптом звідкись знизу-збоку долинув нявкіт.
— Ой, киця! — вигукнула дочка.
У затемненому просторі під деревами й парканом зблиснули очі. Й за мить на світло вибігла пухнаста сіра кішка з чахлим хвостом.
Дочка потягнулася до неї руками, — й це був момент непоправний. Продовження →

Опубліковано в категорії: Життя, Тварини | Позначки: коти, котячі історії | Прокоментуй!

Весна в яру

Дата публікації 23.02.2015 | Автор Павло Васянович

На вулиці — весна. Пахне смертю.
Свіжий вітер з-над асфальту — порожні пластикові пляшки й целофанові пакетики серед вижохлої трави, — й темні стовбури дерев на схилі яру.
Поволі спускаюся донизу сходами алейки.
Прохолодно-вологе металеве бильце долонею — промерзла й відтала земля внизу й збоку, — й грудки почорнілого снігу з іншого боку на схилі. Брудні й пошарпані прямокутники цементних брил під ногами.
Й подихом свіжого повітря — вітер над бруківкою на Інститутській, щити й каски, — короткі лункі постріли, як удари батога, — й запах смерті довкруг.
Й іншим подихом — усе звіявся, наче й не було.
Мертве сіре листя на схилі яру, з-під якого вже пробиваються тендітні паростки зеленої трави.